Когда покроет серебристый иней
Январским утром рощи наготу,
Иль на небесном шелке темно-синем
Я звезд повествование прочту
О славе Божьей, то в немом молчанье
В слезах благоговенья плоть замрет,
А дух парит; и места нет печали.
Достоин поклоненья Ты, Господь!
Когда представлю я светил движенье,
Подвластное глаголу Твоему,
И серафимов стройное служенье
В надзвездном чудном храме, то уму
Умолкнуть пред Владыкой остается.
Ни красок недостаточно, ни нот…
Ты Жизнь, Ты - Путь, Ты- вечной правды Солнце!
Достоин поклоненья Ты, Господь!
Когда кладет беспомощная птаха
У алтарей Твоих своих птенцов
Без тени недоверия и страха,
Присущих для земных людских отцов;
А Ты в Свой час им посылаешь пищу,
Оберегаешь от любых невзгод,
Твоей защиты дух мой тоже ищет.
Достоин поклоненья Ты, Господь!
Когда идя дорогами земными,
В долине смерти Твой встречаю след,
Мой дух Твое благословляет имя,
Хранитель мой, Тебя сильнее нет.
О, будь превознесен Ты и прославлен
От века и до века, в род и род;
Твой трон превыше всех земных поставлен.
Достоин поклоненья Ты, Господь
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
